Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

про білого

Толкование Перевод

1 current

1. n

1) течія; потік

2) струмінь, потік

3) амер. припливна (неприпливна) течія

4) хід (подій тощо)

5) (електричний) струм

to breast the current — іти проти течії

to go with the current — пливти за течією

2. adj

1) поточний, біжучий; нинішній, сучасний

in the current year — у поточному році

current affairs — сучасна політика

2) що перебуває в обігу; ходячий; що циркулює

current opinion — загальновизнана думка

the word is in current use — це загальновживане слово

3) заст. гладкий, рівний (про стиль)

current news — поточні події, хроніка (в газетах)

* * *
I n
1) течія, потік (тж. перен.); струмінь, тяга повітря; aмep.; гiдp. припливна або неприпливна течія; потік

2) плин, хід, перебіг

3) eл. електричний струм

alternative [direct] current — змінний [постійний]струм
II a
1) поточний; нинішній; сучасний

2) циркулюючий; який знаходиться в обігу, в дії

3) aвcтpaл. ( Current) народжений в Австралії ( про білого)

4) фiз. струмовий, пов'язаний з протіканням струму

English-Ukrainian dictionary > current
2 current

I n
1) течія, потік (тж. перен.); струмінь, тяга повітря; aмep.; гiдp. припливна або неприпливна течія; потік

2) плин, хід, перебіг

3) eл. електричний струм

alternative [direct] current — змінний [постійний]струм
II a
1) поточний; нинішній; сучасний

2) циркулюючий; який знаходиться в обігу, в дії

3) aвcтpaл. ( Current) народжений в Австралії ( про білого)

4) фiз. струмовий, пов'язаний з протіканням струму

English-Ukrainian dictionary > current
3 детермінізм

ДЕТЕРМІНІЗМ ( від лат. determine - визначаю, обмежую) - філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Д. відповідає на питання, чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється. Д. фіксує активність буття та стверджує, що будь-яка річ є результатом зміни інших речей, в них закорінена Ц. ентральним у Д. є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами. Проте Д. не редукується до принципу причинності, позаяк передбачає не лише породження, а й значно ширший набір детермінуючих дій і відповідних факторів, напр., умови, за яких діє причина, чинники, які визначають напрям процесу, роль необхідності та випадковості і їх співвідношення у ході детермінації, специфічний вплив цілого на частини, змісту на форму тощо Н. едоліком старого Д., який утримував свої позиції аж до початку XX ст., було те, що він не лише зводив Д. до причинності, а й останню розумів механістичним чином, заперечуючи об'єктивний характер випадковості, статистичних зв'язків. Звідси - заперечення закономірного і детермінованого перебігу біологічних, особливо ж - соціальних процесів чи, навпаки, ствердження їх фатального характеру. Принцип Д. обґрунтовує не лише опосередкованість певного явища іншими, а й визначений характер цієї опосередкованості - не лише якісний, а й кількісний (інакше закони природи не мали б місця). Будь-яке явище детерміноване, хоча вид та кількісні показники цієї детермінації залежать від його характеру. Відношенню детермінації притаманні спрямованість від детермінуючого чинника до результатів детермінації, у той же час ці чинники та наслідки їх дії є відносними. Детермінація може здійснюватися від можливого до дійсного чи від причини до наслідку, від змісту до форми. Але й дійсне може детермінувати нові можливості, наслідок - слугувати народженню нових результатів, форма - визначати зміст. У процесі детермінації детермінуючий чинник визначає природу продукованих ним явищ: речові, енергетичні та інформаційні зміни відбуваються не довільно, а у відповідності з характерними для кожного випадку, цілком певними закономірними відношеннями Ц. е дозволяє говорити про незнищенність, постійне відтворення процесу детермінації. Остання теза може розглядатися як важливий принцип, втіленням якого є закони збереження енергії, кількості руху (імпульсу), електричного та інших зарядів, ізотопічного спіну тощо, різного роду кругообіги у природі, баланси у суспільному житті, зокрема в економіці, збереження генетичної інформації та ін. Важливим проявом відносин детермінації є самодетермінація. Прикладом її є саморегуляція та самоорганізація, що їх вивчають кібернетика і системологія. Згідно з принципом самодетермінації тотальності (лат. totus - весь, цілий), у межах тотальності має місце взаємна детермінація частин і цілого. Зміна відношення частин до цілого одночасно є зміною відношення цілого до частин, суб'єкт детермінації виявляється об'єктом власної активності, внаслідок чого розгортається реалізація можливостей частин і цілого у їх взаємній і постійній динамічній єдності.

В. Кизима

Філософський енциклопедичний словник > детермінізм
4 ramp

1. n

1) спад, схил; похила площина

2) похилий в'їзд, пандус

3) зал. рампа; місце завантаження

4) місце стоянки (літака)

5) причал (для гідролітаків)

6) військ. реактивна пускова установка

7) мор. сходня, апарель

8) несамовитість, шаленство

9) шахрайство; вимагання, здирство; пограбування серед білого дня

Christmas ramp in food prices — передріздвяне роздування цін на продовольчі товари

2. v

1) іти під ухил

2) споруджувати рампу (пандус, похилий в'їзд)

3) повзти, витися (про рослину)

4) ставати дибки, на задні лапи

5) стояти на задніх лапах (про геральдичну тварину)

6) ставати в загрозливу позу

7) кидатися; рвати й метати

8) виманювати (вимагати) гроші; грабувати

* * *
I [rʒmp] n
1) скат, схил, ухил; похила площина; cпeц. похилий в'їзд, пандус; з'їзд з автомагістралі; пандус, похилий пішохідний перехід; трап літака

2) зaл. рампа; місце навантаження; місце стоянки ( літака); причал ( для гідролітаків)

3) вiйcьк. похила пускова установка; напрямна пускової установки

4) мop. сходні, апарель
II [rʒmp] v
1) іти під ухил; іти скатом

2) споруджувати рампу, пандус, похилий в'їзд або перехід

3) повзти, витися ( про рослини)
III [rʒmp] n
шаленство, лють, буйство
IV [rʒmp]
1) ставати дибки, на задні лапи (особл. про лева); стояти на задніх лапах ( про геральдичну тварину); приймати загрозливу позу

2) ставати дибки ( про людину); рвати е метати; кидатися
V [rʒmp] n; сл.
шахрайство, вимагання, здирництво; грабіж серед білого дня (особл. про дорожнечу)

English-Ukrainian dictionary > ramp
5 through

1. adj

1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого сполучення

through ticket — квиток на поїзд прямого сполучення

2) вільний, безперешкодний

through passage — вільний прохід

3) який закінчив (покінчив)

I'm through with that fellow — я порвав з тим хлопцем

4) який вичерпав усі можливості

2. adv

1) наскрізь; цілком

I am wet through — я промок наскрізь (до рубця)

2) від початку до кінця

to sing a song through — проспівати усю пісню

3) прямо, до місця, до пункту призначення

4) весь, цілий

he studied the whole summer through — він навчався усе літо

to drop (to fall) through — закінчитися безрезультатно, провалитися

to put a person through — а) вилаяти когось; б) суворо екзаменувати когось; в) з'єднувати когось (по телефону)

3. prep

1) через, крізь; по

through the gate — через ворота

they marched through the town — вони пройшли по місту

through this country — по всій країні

2) протягом

all through the day — протягом усього дня

to wait through ten long years — прочекати десять довгих років

3) по (включно)

from May through June — з травня по червень включно

4) через

to go through many trials — пройти через багато випробувань

5) завдяки, через

we succeeded through his help — ми здобули перемогу завдяки його допомозі

6) за допомогою; від; через

I heard of you through your sister — я чув про вас від вашої сестри

he was examined through an enterpreter — його допитували через перекладача

7) в результаті, внаслідок, через

it all came about through his not knowing the way — усе це сталося через те, що він не знав дороги

through and through — а) абсолютно, до кінця, цілком; б) знову й знову

through pass — передача позаду противника (баскетбол)

* * *
I [aruː] a
1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомлення

through connections — пряме повідомлення

through train — прямбй поїзд

through passenger — транзитний пасажир

through ticket — квиток на поїзд прямого повідомлення

through traffic — наскрізний рух

through highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху

2) вільний, безперешкодний

through passage — вільний прохід

3) ґрунтовний, капітальний

through repairs — мop. капітальний ремонт
II [aruː] adv
указує на

1) рух наскрізь

to pierce smth through — проткнути щось наскрізь

soaked /wet/ through — промоклий наскрізь

chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення

to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу

to let smb through — впустити когось

2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий

he studied the whole summer through — він займавя все літо

3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-

to look smth through — проглянути щось ( до кінця)

to sing a song through — проспівати всю пісню

to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця

to put through a plan — провести /здійснити/ план

to go through with smth — довести щось до кінця

to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]

are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]

to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось

to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]

he is through with drinking — він кинув пити

he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]

he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]

he is through with his family — він кинув /залишив/ родину

to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]

to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта

he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася

4) замір по діаметру, в діаметрі

a tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі

5) встановлення телефонного зв'язку

to get through to smb — зв'язатися з кимось

to put smb through — з'єднати когось

are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]

••

through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно

to read a book through and through — прочитати книгу від кірки до кірки

he is an honest man through and through — він найвищою мірою чесна людина

he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу

he read the letter through and through — він знову е знову перечитував лист

to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися

the deal fell through — угода не відбулася /провалилася/

the plan for our trip fell through — план нашої поїздки зірвався
III [aruː] prep
вказує на

1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізь

a path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)

he pushed through the crowd — він протиснувся крізь юрбу

to drive a nail through the board — цвяхом пробити дошку наскрізь

to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось

she drew her hand through his arm — вона взяла його під руку

to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]

the sun is breaking through the clouds — крізь хмари пробивається сонце

he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить

an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь

through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину

to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь

we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум

2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території по

all through the country — по всій країні

to walk through the wood — іти по лесу

a sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по

to fly through the air — летіти по повітрю

to sail through the water — плисти по воді

journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час

through many centuries — протягом багатьох століть

all through the day — весь день; протягом усього дня

he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно

3) .. ( від) по... ( включно)

numbers 1 through 30 — номера від першого до тридцятого включно

4) через посередника

he sees only through your eyes — він на все дивиться вашими очами

to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через

I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою

through the agency of — за допомогою

through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі

to express ideas through words — виражати думки за допомогою слів

5) подолання перешкоди, небезпеки. через

to pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек

the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами

to drive through a red light — проїхати на червоне світло

6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-

to go through the accounts — переглянути рахунки

to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-

he could go through three books in a day — він може проковтнути три книги за один день

7) причина через; з, завдяки

through error — помилково

to lose an opportunity through indecision — втратити можливість через нерішучість

she refused help through pride — вона відмовилася от допомоги з гордості

it was all through you that we were late — ми спізнилися через вас

through illness he lost the use of his legs — у результаті хвороби в нього оніміли ноги

to see through smth; smb — бачити щось наскрізь

I can see through him — я його наскрізь бачу

to see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити

to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту

to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось

through the length and breadth (of) — уздовж, поперек

to travel through the length and breadth of the country — з'їздити всю країну

English-Ukrainian dictionary > through
6 through

I [aruː] a
1) прямий, безпересадочний, транзитний, наскрізний; прямого повідомлення

through connections — пряме повідомлення

through train — прямбй поїзд

through passenger — транзитний пасажир

through ticket — квиток на поїзд прямого повідомлення

through traffic — наскрізний рух

through highway [street] — шосе [вулиця]без світлофорів; дорога [вулиця]для швидкісного руху

2) вільний, безперешкодний

through passage — вільний прохід

3) ґрунтовний, капітальний

through repairs — мop. капітальний ремонт
II [aruː] adv
указує на

1) рух наскрізь

to pierce smth through — проткнути щось наскрізь

soaked /wet/ through — промоклий наскрізь

chilled through — змерзлий до кісток, що оклякнув від холоду; рух до кінцевого пункту ( про поїзди) прямо, до місця, до пункту призначення

to buy through to one's farthest destination — купити прямий квиток до місця призначення; усунення перешкоди для в'їзду, входу

to let smb through — впустити когось

2) виконання дії протягом цілого періоду часу весь, цілий

he studied the whole summer through — він займавя все літо

3) завершені дії ( від початку) до кінця або на його вичерпний характер до кінця; передається тж. дієслівними приставками про-, за-

to look smth through — проглянути щось ( до кінця)

to sing a song through — проспівати всю пісню

to carry smth through — завершити щось; провести щось до кінця

to put through a plan — провести /здійснити/ план

to go through with smth — довести щось до кінця

to be through with smth — закінчити щось [см. тж.;]

are you- — є aмep. ви закінчили розмовує ( по телефону) [див.; тж. 5]

to get through with smth — закінчити щось [див.; тж.;]; відмова від чогось

to be through with smth — покінчити із чимось, кинути щось [див.; тж.]

he is through with drinking — він кинув пити

he is through with school — він кинув школу [див.; тж.;]

he is through with his work — він кинув роботу [див.; тж. 1]

he is through with his family — він кинув /залишив/ родину

to get through with smth — покінчити із чимось [див.; тж. 1]

to be through with smb — порвати з кимось; вичерпаність можливостей суб'єкта

he's through in politics — у політиці він пропаща людина, його політична кар'єра закінчилася

4) замір по діаметру, в діаметрі

a tree measuring twelve inches through — дерево, що має дванадцять дюймів у діаметрі

5) встановлення телефонного зв'язку

to get through to smb — зв'язатися з кимось

to put smb through — з'єднати когось

are you through — є вас з'єдналиє, вам відповілиє [див.; тж. 3, 1]

••

through and through — зовсім, до кінця, цілком; ґрунтовно

to read a book through and through — прочитати книгу від кірки до кірки

he is an honest man through and through — він найвищою мірою чесна людина

he knows his business through and through — він ґрунтовно /досконально/ знає свою справу

he read the letter through and through — він знову е знову перечитував лист

to fall /to drop/ through — завершитися безрезультатно, провалитися

the deal fell through — угода не відбулася /провалилася/

the plan for our trip fell through — план нашої поїздки зірвався
III [aruː] prep
вказує на

1) проходження через якийсь предмет або рух через якесь середовище; через, крізь

a path (going /leading/) through the woods — стежка ( провідн через лес)

he pushed through the crowd — він протиснувся крізь юрбу

to drive a nail through the board — цвяхом пробити дошку наскрізь

to make a hole through smth — зробити дірку у чомусь, продірявити щось

she drew her hand through his arm — вона взяла його під руку

to walk through the door [the gate] — пройти через двері [через ворота]

the sun is breaking through the clouds — крізь хмари пробивається сонце

he speaks through the nose — він говорить у ніс, геть гугнявить

an idea flashed through my mind — у мене промайнула думка; проникнення погляду через якийсь отвір, світла через якесь середовище через, крізь

through the keyhole — через /крізь/ замкову щілину

to look through a telescope — дивитися в телескоп; сприйняття більше слабкого звуку на тлі більше сильного крізь

we could hear him through the noise — ми чули його, незважаючи на шум; його голос доносився крізь шум

2) ( часто all through) поширення руху по якійсь території по

all through the country — по всій країні

to walk through the wood — іти по лесу

a sigh of relief went through the audience — подих полегшення пронісся по всьому залу; рух у якомусь середовищі або в якихось умовах по

to fly through the air — летіти по повітрю

to sail through the water — плисти по воді

journey through time and space — подорож у часі, в просторі /крізь час, простір/; ( часто all through); протікання дії протягом цілого періоду часу протягом, під час

through many centuries — протягом багатьох століть

all through the day — весь день; протягом усього дня

he won't last through the night — він не доживе до ранку; продовження дії до певного строку включно

3) .. ( від) по... ( включно)

numbers 1 through 30 — номера від першого до тридцятого включно

4) через посередника

he sees only through your eyes — він на все дивиться вашими очами

to send smth through the post — послати щось поштою; джерело з, від, по, через

I learned it through your secretary — я довідався про це від /через/ вашого секретаря; інструмент або спосіб через, шляхом; за допомогою

through the agency of — за допомогою

through smb 's help — із чиєюсь допомогою, завдяки чиїйсь допомозі

to express ideas through words — виражати думки за допомогою слів

5) подолання перешкоди, небезпеки. через

to pass through many dangers — перебороти /пройти через/ безліч небезпек

the child came very well through the illness — дитина добре перенесла хворобу; рух без зупинки з перешкодами

to drive through a red light — проїхати на червоне світло

6) виконання дії від початку до кінця; передається дієслівними приставками про-, пере-

to go through the accounts — переглянути рахунки

to go through college — пройти курс навчання в коледжі; швидке доведення дії до кінця; передається дієслівною приставкою про-

he could go through three books in a day — він може проковтнути три книги за один день

7) причина через; з, завдяки

through error — помилково

to lose an opportunity through indecision — втратити можливість через нерішучість

she refused help through pride — вона відмовилася от допомоги з гордості

it was all through you that we were late — ми спізнилися через вас

through illness he lost the use of his legs — у результаті хвороби в нього оніміли ноги

to see through smth; smb — бачити щось наскрізь

I can see through him — я його наскрізь бачу

to see through the trick — розгадати фокус /трюк/, не дати себе обдурити

to put smb through it — піддати когось найсуворішому допиту

to see smb through smth — допомогти комусь зробити щось

through the length and breadth (of) — уздовж, поперек

to travel through the length and breadth of the country — з'їздити всю країну

English-Ukrainian dictionary > through
7 off

1. n

1) вільний час

in one's off — у вільний час

2) спорт. частина поля, розташована ліворуч від боулера (крикет)

2. adj

1) далекий, віддалений

an off country — далека країна

2) другорядний, незначний, менш важливий

off street — провулок

3) вільний, незайнятий

an off day, day off — вільний день, неробочий (вихідний) день

4) правий; розташований з правої сторони

the off side of the road — правий бік дороги

5) несвіжий (про їжу)

the meat is a bit off — м'ясо не зовсім свіже

6) не зовсім здоровий

to feel off — погано почувати себе

7) низькосортний, низької якості; нижчий від стандарту

off grade — низької якості

8) неврожайний

off year — неврожайний рік

3. adv

указує:

1) на відхід, відбуття, відокремлення

we must be off — ми повинні вирушати

he took himself off — він пішов

to fall off — звалитися

2) на відокремлення частини від цілого

to break off — відламати

3) на відстань

far off — далеко

a little way off — недалеко, близько

the village is ten miles off — село розташоване на відстані десяти миль

4) на припинення, завершення дії

to break off work — припинити працю

to finish off — покінчити

5) на віддаленість у часі

May is two months off — до травня ще два місяці

6) на вимикання, роз'єднання апарата

to switch off the television set — вимкнути телевізор

7) на відміну, анулювання

the concert is off — концерт відмінено

8) на зменшення, скорочення

the profits fell off — прибутки скоротилися

9) на вщухання, ослаблення

the pain passed off — біль угамувався

10) на скидання одягу

to take off a hat — скинути капелюх

11) на забезпеченість

he is well off — він — багата людина

he is comfortably off — він добре заробляє; грошей у нього вистачає

hands off! — руки геть!

off with you! — забирайтеся геть!, геть звідси!

it is off to the motherland with you — отже, ви вирушаєте на батьківщину

4. v розм.

1) припиняти (переговори тощо)

2) відступатися

3) мор. іти у відкрите море

5. prep

указує:

1) на відстань — від

two miles off the town — на відстані двох миль від міста

2) на усунення з поверхні, відокремлення від чогось — з, зі, із, з-за

she took her books off the table — вона забрала свої книжки зі столу

get off the table — вийди з-за столу

3) на відхилення від норми

off one's head — божевільний; у нестямі

he is off his feed — розм. у нього немає апетиту

4) на джерело — у, від

to borrow smth. off smb. — позичити щось у когось

5) на джерело існування, прибутків

they live off tourists — вони живуть за рахунок прибутків від туристів

6) на неучасть у чомусь

off duty — не при виконанні службових обов'язків

off the map — неіснуючий; зниклий

it is off the question — про це не може бути й мови

off and on — час від часу; мор. змінними курсами

off licence — патент (дозвіл) на продаж спиртних напоїв на винос

off limits — «вхід заборонено» (напис); закритий район

off sale — продаж спиртних напоїв

off shore — у відкритому морі

off side — правий бік; офсайд

* * *
I n
1) положення "вимкнено" (у приладів, вимикачів)

2) вільний час

3) cпopт. частина поля, яка знаходиться ліворуч від боулера ( крикет)

4) початок, старт
II a
1) більш віддалений, далекий

2) який знаходиться праворуч, з правого боку; мop. звернений до моря ( про борт корабля); cпopт. розташований ліворуч від боулера ( про частину поля- крикет)

3) другорядний, менш важливий, незначний

4) вільний, незайнятий

day off, off day — вихідний день

5) невдалий, несприятливий; не зовсім здоровий; несвіжий ( про їжу); низькосортний, низької якості; нижче ( звичайного) стандарту

6) помилковий, неправильний
III adv
указує на

1) завершеність діїрух геть, убік- передається дієслівними префіксами від-, ви-, в-, з- та ін.

to drive off — виїхати; від'їхати

to walk off — піти; рух зверху вниз- передається дієслівними префіксами з-, зі-

to fall off — звалитися

to slip off — зісковзнути; відділення частини від цілого- передається дієслівними префіксами від-, віді-, з-, зі-

to break off — відламати; знімання предмета одягу; доведення дії до кінця, до межі

to drink off — випити ( до дна)

2) віддаленістьпро відстань

a little way off — недалеко, близько; у часі

3) припинення дії ( несподіване)

to break off work — перервати роботу; скасування, анулювання

4) зменшення або скорочення; затихання, угамовування або ослаблення; порятунок, звільнення від чого-небудь; вимикання приладу або механізму

to turn /to switch, to put/ off — вимкнути

5) забезпеченість, заможність

6) у сполученнях

to be off — залишити, піти; бути відсутнім; не вистачати; не вистачити; виходити з ладу, ламатися; бути якоюсь мірою, чим-небудь забезпеченим
IV v
1) припиняти ( переговори); відступатися

2) aмep.; cл. убити, уколошкати; "ліквідувати", "прибрати"

3) мop. віддалятися від берега, іти у відкрите море
V prep
указує на

1) видалення або відділення від чого-небудь з, зі; відгалуження від чого-небудь

2) знаходження, перебування на якій-небудь (близькій) відстані від чого-небудь від

3) зменшення, знижку менше, нижче

4) джерело від, у

5) страва, матеріал, речовина- часто передається орудним відмінком

to lunch off sandwiches — снідати бутербродами; джерело існування або доходів

6) відхилення від норми

7) неучасть у чому-небудь; небажання брати участь у чому-небудь, робити що- небудь
VI
int увага!; зупинися!; геть!

English-Ukrainian dictionary > off
8 white

1. n

1) білий колір; білість; білизна

2) біла фарба; білило

3) білок (яйця)

4) білок (ока; тж white of the eye)

5) біла людина; білошкірий

two Negroes and three whites — двоє негрів і троє білих

6) (часто W.) іст. білий; білогвардієць

7) біла тканина; білий одяг

woman in white — жінка у білому

8) pl білі штани

9) pl мор. біле літнє обмундирування

10) текст. білий товар; білизняний товар

11) білі (фігури в шахах, шашки)

12) гравець, що грає білими (у шахах, шашках)

13) біле м'ясо (курки тощо)

14) біле вино

15) розм. білий метелик

16) друк. пробіл

17) бот. заболонь

18) pl мед. білі

19) с.г. біла порода (свиней)

20) pl с.г. вищі сорти пшеничного борошна

21) перен. чистота, непорочність, невинність

to call white black — називати біле чорним, стверджувати щось всупереч очевидному

2. adj

1) білий

as white as snow — білосніжний

to paint white — побілити; пофарбувати в білий колір

white crow — біла ворона

white flag — білий прапор

white hands — білі (чисті) руки, білоручка

white heat — мет. білий жар

white paper — білий (чистий) папір

white squadron — іст. біла ескадра (англійського флоту)

white vegetables — біле коріння

2) сивий; сріблястий

3) прозорий; безбарвний

4) блідий

to turn white — збліднути

white as a sheet — блідий, як полотно

white from pain — зблідлий від болю

5) чистий; незаплямований; невинний, непорочний

6) нешкідливий, невинний; без лихого наміру

white witch — добра чаклунка; ворожбитка

white war — економічна війна; війна без кровопролиття

7) розм. чесний; прямий; порядний; благородний

white propaganda — військ., розм. відкрита пропаганда

8) білошкірий, білий

white supremacy — панування білих

9) призначений для білих

white schools — школи для білих дітей

white primary — амер. первинні вибори, до яких не допускаються негри

10) (часто W.) іст. білий; білогвардійський; білоемігрантський

11) щасливий, сприятливий

12) улюблений, любимий; дорогий

13) пристойний, правдоподібний

white alert — амер., військ. відбій повітряної тривоги

white ant — ент. терміт, біла мурашка

white ash — бот. білий ясен; розм. весло

white bread — білий хліб

white bud — «біла брунька» (захворювання кукурудзи)

white cedar — бот. туя

W. Christmas — Різдво із снігопадом

white clover — бот. біла конюшина

white coal — гідроенергія, біле вугілля; мін. тасманіт

white corpuscle — фізл. лейкоцит

white cow — амер., розм. ванільне морозиво з молоком

white damp — хім. окис вуглецю

white dwarf — астр. білий карлик (тип зірки)

white ensign — військово-морський прапор (Великої Британії)

white feather — боягуз; боягузтво

W. Friar — кармеліт (чернець)

white frost — іній, паморозь

white harvest — запізніле збирання врожаю (після заморозків)

white hat — амер., розм. військовий моряк

white hazel tree — бот. калина

white hope — амер., ірон. людина, що подає великі надії

white horses — баранці, гребені хвиль

white iron — мет. білий чавун

white lady — «дама в білому» (коктейль)

white lead — свинцеве білило

white lead ore — церусит

white leather — шкіра галунового чинення

white letter — друк. антиква; прямий шрифт; латинський шрифт

white light — природне освітлення; перен. неупереджене судження

white lightning (line, mule) — амер., розм. низькосортне віскі

white list — амер. рекомендаційний список

white meat — біле м'ясо (курки тощо)

white metal — мет. бабіт

white night — безсонна ніч

white note — муз. ціла нота; половинна нота

white oak — бот. білий дуб

white one — амер., розм. чоловіча сорочка (будь-якого кольору)

white peat — геол. діатоміт

white plague — туберкульоз легенів, «біла чума»

white polar bear — зоол. білий полярний ведмідь

white poplar — бот. біла тополя

white potato — бот. картопля (біла)

white rice — шліфований рис

W. Russian — білорус; білоруська мова; російський білоемігрант; білогвардієць

white sale — розпродаж постільної і столової білизни

white salt — столова сіль

white sheet — заст. покаянний (покутний) одяг

white sidewall — амер., розм. коротка стрижка

white slave — повія, «біла рабиня»

W. Slave Act — амер. закон про заборону вивезення жінок з одного штату в інший з аморальною метою

white slavery — торгівля жінками; присилування до проституції; (вимушена) проституція

white spirit — хім. уайт-спірит

white staff, white stick — білий жезл (символ придворної посади); камергер

white straw crops — с.г. зернові культури

white stuff — амер., розм. кокаїн, морфін

white tie — біла краватка; перен. фрак

white tie dinner — урочистий обід

white water lily — бот. біле латаття

white whale — зоол. білуха

white wheat — білозерна пшениця; білоколоса пшениця

white willow — бот. (біла) верба

white wings — розм. вітрила; амер. людина у білому спецодязі; підмітальник вулиць; двірник

3. v

білити (стіни); вибілювати (білизну)

white out — друк. розганяти (рядки); робити розрядку; знімати

white out this line — зніміть цей рядок

* * *
I [wait] n
1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

7) біла тканина

in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
II [wait]
1) білий

white as snow — білосніжний

to paint white — фарбувати в білий колір, білити

white vegetables — біле коріння

white rice — шліфований рис

white salt — столова сіль

white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

white crow — біла ворона (перен.)

white coffee — кава з молоком

2) блідий

white as a sheet — блідий як полотно

white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

white with rage — побілілий від люті

white from pain — зблідлий від болі

to turn white — збліднути, побіліти

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

white lie — невинна брехня

white witch — добра відьма; знахарка

white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

as white a man as I ever knew — я ніколи не зустрічав таку благородну людину

white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

6) білий; білошкірий

white supremacy — панування білих

white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

white schools — школи тільки для білих дітей

white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

white-emigre — білоемігрант

a White Guard — білогвардієць

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

white fury — нестримна лють

10) сприятливий, щасливий

one of the white days of his life — один із найщасливіших днів його життя

white feather — боягузливість; боягуз

to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

white night — безсонна ніч

white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

white squall — шквал при безхмарному небі

white harvest — запізнені жнива ( після заморозків)

white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)

white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

white sidewall — cл. коротка стрижка

white one — cл. ( чоловіч сорочка (будь-якого кольору))

white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

white Christmas — Різдво із снігопадом

to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
III [wait] v
1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

English-Ukrainian dictionary > white
9 white

I [wait] n
1) білий колір; білизна; чистота, непорочність

2) біла фарба, білило

3) білок ( яйця)

4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)

5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

6) білий одяг

woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

7) біла тканина

in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими

9) біле м'ясо ( курки)

10) біле вино

11) білий метелик; капустянка

12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал

13) бoт. заболонь

14) pl; мeд. білі

15) = white-wood

16) c-г. біла порода ( свиней)

17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна

••

to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам
II [wait]
1) білий

white as snow — білосніжний

to paint white — фарбувати в білий колір, білити

white vegetables — біле коріння

white rice — шліфований рис

white salt — столова сіль

white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

white crow — біла ворона (перен.)

white coffee — кава з молоком

2) блідий

white as a sheet — блідий як полотно

white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

white with rage — побілілий від люті

white from pain — зблідлий від болі

to turn white — збліднути, побіліти

3) сідий, сивий

4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)

5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

white lie — невинна брехня

white witch — добра відьма; знахарка

white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

as white a man as I ever knew — я ніколи не зустрічав таку благородну людину

white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

6) білий; білошкірий

white supremacy — панування білих

white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

white schools — школи тільки для білих дітей

white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

white-emigre — білоемігрант

a White Guard — білогвардієць

8) політ. ультра консервативний, реакційний

9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару

white fury — нестримна лють

10) сприятливий, щасливий

one of the white days of his life — один із найщасливіших днів його життя

white feather — боягузливість; боягуз

to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

white night — безсонна ніч

white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

white squall — шквал при безхмарному небі

white harvest — запізнені жнива ( після заморозків)

white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

white man's grave — cл. могила для білих ( малярійні райони Західної Африки)

white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

white sidewall — cл. коротка стрижка

white one — cл. ( чоловіч сорочка (будь-якого кольору))

white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

white Christmas — Різдво із снігопадом

to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний
III [wait] v
1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)

2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

English-Ukrainian dictionary > white
10 мораль

МОРАЛЬ (лат. moralis - моральний, від mores - звичаї) - духовно-культурний механізм регуляції поведінки особистості та соціальних груп за допомогою уявлень про належне, в яких узагальнені норми, цінності, зразки поведінки, принципи ставлення до інших індивідів та соціальних груп. Специфіка моральної свідомості формується за умов розкладу родоплемінного суспільства, виникнення складної системи опосередкованих зв'язків (політичних, економічних, соціальних та ін.), що прийшла на зміну безпосередньому характеру всіх стосунків людей у традиційній общині. Поява відносної свободи вибору, потреба в ситуаційній гнучкості поведінки й стосунків, відповідно до динамічних умов життя, робили чимдалі проблематичнішими збереження, культурну трансляцію і примноження досвіду безпосередньо моральнісного ставлення людини до людини, спільноти, природи, світу. В контексті критичного осмислення реальних звичаїв людей (що свідчило про руйнацію традиційних форм моральності) складається узагальнена система уявлень про чесноти, норми поведінки, основоположні закони колективного співіснування ("не убий", "не укради" та ін.) І. деальна система належного водночас постає як моральнісне добро, найвища самоцінність, що протистоїть моральнісному злу в реальній людській життєдіяльності. В цьому ракурсі М. співвідноситься з духовно-ідеальними основами права, релігії, мистецтва, філософії. Часткове коригування внутрішнього світу людини, її вчинків, масової поведінкової практики відбувається в разі особистісного прийняття вимог і настанов М. та відповідних вольових зусиль щодо їх здійснення. Намагання досягти доброчесності й праведності засобами зовнішнього тиску, без достатньої внутрішньої мотивації, вступають у протиріччя з ціннісним аспектом морального самоствердження людини, породжують "легальні", а не "моральні" вчинки (Кант). Регулятивні можливості М. зростають у міру розширення її суб'єктного горизонту. Формування вселюдського, універсального масштабу морального світосприйняття, вихід за межі групових, етнічних, національних інтересів до обріїв людства як єдиного цілого відкриває можливості для найбільш адекватного втілення суті моральності в процесі суб'єктивного творення цінностей М, Значне духовне випередження реальних можливостей життя й універсальне бачення належного ставлення до іншої людини, суспільства, природи концентрується в М. як ідеалі. Конкретно-чуттєве втілення тих чи тих сторін сукупного морального ідеалу подибуємо в міфології, релігійних та художніх образах Р. аціонально-логічне осмислення, узагальнення і обґрунтування понять, категорій моральної свідомості відбувається в етиці (див. нормативна етика). У цих процесах закріплюється й нагромаджується зміст моральнісного добра, тоді як у реальній життєдіяльності М. нерідко обмежується відносними, конкретно-історичними обмеженими вимогами щодо втілення можливого блага. Переважання відносного над абсолютним характерне для ідеологізоваяих моральних систем, хоча за певних умов подання абсолютного тут може бути досить вагомим (напр., ідеологія Просвітництва). Водночас не є гарантовано моральнісним навіть конкретно-історичний зміст узагальнених понять моральної свідомості (гідність, честь, обов'язок, справедливість), хоча в цілому такі форми оцінки і самооцінки мають непроминальне загально-культурне значення. Найбільша міра абсолютної значущості притаманна абстрактно сформульованим моральним законам і етичним принципам. Прагматичне спустошення морально-етичних ідеалів внаслідок надання переваги відносному призводить як до духовної деградації, так і до соціальної дестабілізації. Відмова ж од відносних допоміжних, компромісних рішень в світі реальних людських відносин веде до безнадійної мрійливості або змертвілого етичного ригоризму. Наявність відносно гуманних правил є кращою для соціуму як системи, ніж відсутність будь-яких. В кінці XX ст. істотне збагачення М. відбувалося шляхом осмислення й обґрунтування моральних принципів теорією справедливості, комунікативною етикою, що запроваджують в галузь моральної рефлексії дискурсивно-консенсуальні засади.

Т.Аболіна, І. Надольний

Філософський енциклопедичний словник > мораль
11 нація

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

В. Лісовий

Філософський енциклопедичний словник > нація
12 pass

1. n

1) прохід, шлях

2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)

she found the pass to his heart — вона знайшла ключ до його серця

3) вузька вулиця, провулок

4) ущелина, перевал, сідловина

5) військ. стратегічне укріплення

6) військ. форт, фортеця в горах

7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло

8) брід, переїзд (на ріці)

9) гірн. пропускний отвір; схил

10) топографічна зйомка

11) ав. неточно розраховане заходження на посадку

12) смерть

a sudden pass — нагла (раптова) смерть

13) карт. пас

14) перехід (з одного стану в інший)

15) посередня оцінка

16) критичне становище

17) фокус

18) пас, рух рук (фокусника)

19) дотепна вихватка

20) спорт. передача (м'яча); пас

21) випад (фехтування)

22) паспорт; перепустка

23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення

24) амер. короткотермінова відпустка

25) безплатний квиток, контрамарка

a free pass — безплатний залізничний квиток

26) (скор. від passenger) пасажир

pass degree — диплом без відзнаки

pass door — двері, що ведуть зі сцени в зал

pass mark — посередня оцінка

to have (to get) a pass degree — одержати диплом без відзнаки

to hold (to gain, to keep) the pass — захищати свою справу

to sell the pass — зрадити своїх прихильників (свою справу)

2. v

1) проходити; проїздити; рухатися вперед

please let me pass — будь ласка, дайте мені пройти

we passed along the river — ми йшли уздовж ріки

2) проходити мимо, минати

she has passed seventeen — їх минуло сімнадцять

3) пропустити, проґавити

4) не звернути уваги; не надати значення

5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися

to pass a frontier — перейти через кордон

6) перевозити, проводити (через щось)

7) просовувати, утягати

to pass the thread through the eye of the needle — втягти нитку в голку

8) передавати, пасувати

pass me the butter, please — будь ласка, передайте мені масло

9) переходити, перетворюватися (to, into)

to pass to the reserve — переходити в запас

10) передаватися (переходити) у спадщину

11) пролетіти, промайнути, спливти (про час)

how quick time passes — як швидко летить час

a smile passed over her lips — на її губах промайнула посмішка

12) зникати, щезати; іти в небуття

the old customs are passing — старі звичаї щезають

13) підходити, годитися

14) відбуватися, траплятися, мати місце

15) виходити за межі; перевищувати

16) обмінятися

to pass greetings — обмінятися привітаннями

17) проводити (час)

to pass an anxious day — тривожно провести день

18) пройти, витримати, скласти (екзамен)

he passed the entrance examination — він склав вступний екзамен

19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)

the verdict passed for the plaintiff — вирок було винесено на користь позивача

20) висловлювати, робити (зауваження)

21) пускати в обіг

22) бути в обігу

23) відходити, ухилятися, залишати

24) відчувати, переживати

25) протягувати, пропускати

26) амер. відчиняти, відмикати

27) проколоти

28) спорт. робити випад, нападати

29) брати, долати (перешкоду)

30) юр. підготувати, оформити (документ)

31) шахраювати (в картах)

32) фізл. випорожнятися; мочитися

pass away — а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити час

pass by — а) проходити мимо; б) залишати поза увагою, пропускати

pass for — вважатися (кимсь), мати схожість (з кимсь)

he passed for my brother — його прийняли за мого брата

pass forth — виходити, іти геть

pass in — а) подавати, пред'являти, здавати; б) померти

pass into — перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь)

pass off — а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройти, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — for, as)

he passed himself off as a doctor — він видавав себе за лікаря

pass on — а) проходити далі

pass on please! — проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання

pass out — розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройти (курс навчання); г) роздавати, поширювати; д) непритомніти; є) амер., розм. напитися до нестями

pass over — а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; є) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися

pass round — передавати один одному, пускати по колу

pass through — а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; є) проколювати

pass up — амер., розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось)

to pass by the name of... — бути відомим під ім'ям...

to pass events in review — робити огляд подій

to pass in the checks — розм. померти

to pass one's promise — дати обіцянку

to pass the buck — амер. звалити відповідальність (на когось)

* * *
I n
1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал

2) прохід, вузька вулиця, провулок

3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина

4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах

5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)

6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей

7) метал. калібр або рівчак валка

8) гipн. топографічна зйомка

9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)

10) перехід ( з одного стану в інший)

11) смерть

12) кapт. пас
II v
1) іти; проходити; проїжджати

2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити

3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)

to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)

4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати

5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас

6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)

7) іти, проходити, минати ( про час)

8) мелькнути, промайнути, з'явитися

9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)

10) підходити, годитися

11) відбуватися, траплятися, мати місце

12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати

13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)

14) проводити (час, день; pass away)

15) проводити (щіткою, рукою)

16) задовольняти (вимогам, нормам)

17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)

18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)

19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)

20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним

21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)

22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)

23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти

24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)

25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)

26) пропускати, протягувати ( мотузку); обв'язувати ( мотузкою)

27) cл. відкривати ( ключем)

28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)

29) робити випад, нападати ( фехтування)

30) cпopт. брати ( перешкоду)

31) робити паси ( у футболі)

32) юp. виготовити, оформити ( документ)

33) махлювати ( у картах)

34) мeд. випускати (мочу, кал)

35) не оголосити виплату ( регулярного дивіденду)

36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походження
III n
1) складання іспиту без відзнаки

2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення

3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)

4) фокус

5) icт. дотепна витівка, випад

6) cпopт. передача; пас

drop pass — коротка передача назад

7) випад ( фехтування)
IV n
1) пропуск, паспорт; пароль

2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка

3) безплатний квиток; контрамарка

admission pass — вхідний квиток
V скор. від passenger

English-Ukrainian dictionary > pass
13 Вернадський, Володимир Іванович

Вернадський, Володимир Іванович (1863, Петербург - 1945) - укр. вчений-натураліст і мислитель-енциклопедист, заснував вчення про біосферу і ноосферу, генетичну мінералогію, геохімію; теоретик наукознавства і організатор науки; провідний співзасновник і перший президент УАН (1918 - 1921) З. акінчив природниче відділення фізико-математичного ф-ту Петербурзького ун-ту (1885). Викладав у Московському ун-ті(1890 - 1911); від 1911 р. - у Петербурзі. Від 1918 р. - перший "голова-президент" УАН. Ще за життя - один із визнаних лідерів світового природознавства. За В., наука про природу є водночас і наукою про людину. У методології поєднував позитивістське надання переваги фактові й експерименту із філософським осягненням локального в контексті глобального, частини - через призму цілого, конечного - у зв'язку з безконечним. Був філософом у науці і вченим у філософії. Усвідомлював себе реалістом і філософським скептиком. Саму людину, вид homo sapiens В. розглядав не як остаточний, а як проміжний, перехідний до принципово іншого, розвиненішого виду. Цікавився філософією голізму, ідеями Вайтгеда, давньоіндійськ. філософсько-релігійними вченнями. На офіційно-ідеологічному рівні стверджував думку про примат науки над філософією Х. оч атеїстом В. не був і в глибині душі вважав себе "глибоко релігійною людиною", відчував релігію "як найглибший прояв особистості". Релігійність В. гностична, а не церковно-конфесійна. У науковому світогляді В. домінувала тенденція до осягнення хімії, біології та науки в цілому як геологічно-планетарних феноменів. Розробив учення про біосферу як особливу геологічну оболонку Землі; розкрив її структуру й динаміку; обґрунтував фундаментальний висновок про докорінну відмінність живого від неживого, а відтак - про неможливість виникнення одного з іншого. Найголовнішою у філософській творчості В. є ідея переходу біосфери в ноосферу. Розробляючи концепцію біосфери, ввів поняття "жива речовина" як сукупність живих організмів. В осмисленні цього феномена дійшов наступних висновків: 1) жива речовина є носієм і продуцентом біохімічної енергії; 2) поява homo sapiens та розвиток суспільства привели до нового формоутворення зазначеної енергії - "енергії людської культури", або "культурної біогеохімічної енергії", як геологічної сили і визначального чинника в геологічній історії планети; 3) ця біохімічна й соціальна енергія розуму (насамперед, наукової думки) та серця людини є рушієм перетворення біосфери в ноосферу, "царства живої речовини" - в "царство розуму". Виникнення ноосфери В. пов'язував, зокрема, з виходом широких народних мас на арену творення історії, з демократизацією державного ладу. Відмежовуючись від сталінського тоталітаризму, разом з тим В. рішуче відхиляв найзвабливіші пропозиції від західних ун-тів про еміграцію. Майбутнє пов'язував не з соціалізмом чи капіталізмом, а із ноосферною спільнотою збратаного людства. Всупереч реаліям сталінізму, наполягав на незамінності кожної окремішної людини, на незборимій силі вільної наукової думки.

[br]

Осн. тв.: "Біосфера і ноосфера" (1989); "Наукова думка як планетарне явище" (1991); "Жива речовина і біосфера" (1994); "Публіцистичні статті" (1995); "Про науку". У 2 т. (1997); "Декілька слів про ноосферу" (1944).

Філософський енциклопедичний словник > Вернадський, Володимир Іванович
14 pass

I n
1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал

2) прохід, вузька вулиця, провулок

3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина

4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах

5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)

6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей

7) метал. калібр або рівчак валка

8) гipн. топографічна зйомка

9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)

10) перехід ( з одного стану в інший)

11) смерть

12) кapт. пас
II v
1) іти; проходити; проїжджати

2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити

3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)

to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)

4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати

5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас

6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)

7) іти, проходити, минати ( про час)

8) мелькнути, промайнути, з'явитися

9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)

10) підходити, годитися

11) відбуватися, траплятися, мати місце

12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати

13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)

14) проводити (час, день; pass away)

15) проводити (щіткою, рукою)

16) задовольняти (вимогам, нормам)

17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)

18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)

19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)

20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним

21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)

22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)

23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти

24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)

25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)

26) пропускати, протягувати ( мотузку); обв'язувати ( мотузкою)

27) cл. відкривати ( ключем)

28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)

29) робити випад, нападати ( фехтування)

30) cпopт. брати ( перешкоду)

31) робити паси ( у футболі)

32) юp. виготовити, оформити ( документ)

33) махлювати ( у картах)

34) мeд. випускати (мочу, кал)

35) не оголосити виплату ( регулярного дивіденду)

36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походження
III n
1) складання іспиту без відзнаки

2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення

3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)

4) фокус

5) icт. дотепна витівка, випад

6) cпopт. передача; пас

drop pass — коротка передача назад

7) випад ( фехтування)
IV n
1) пропуск, паспорт; пароль

2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка

3) безплатний квиток; контрамарка

admission pass — вхідний квиток
V скор. від passenger

English-Ukrainian dictionary > pass
15 Шляєрмахер, Фридрих Даніель

Шляєрмахер, Фридрих Даніель (1768, Бреслау - 1834) - нім. протестантський теолог і філософ, один із засновників герменевтики. В ранній період творчості був близьким до гуртка ієнських романтиків, зокрема до Шлегеля, що знайшло вияв у створенні цілісного релігійно-естетичного образу світу О. снову релігії, яку Ш. визначив як "споглядання універсуму", або "почуття залежності" від безконечного, вбачав у особистому внутрішньому переживанні З. годом, зосередившись на проблемах філософії, Ш. виходив з єдності буття і мислення, яку, проте, вважав лише передумовою знання, а не його предметом. В етиці Ш. намагався подолати дуалізм необхідності і свободи, обов'язку і схильності, введений Кантом і Фіхте, вважаючи, що в конкретному бутті свобода і необхідність, обов'язок і уподобання існують як протилежні і водночас уже об'єднані сторони. Найбільший доробок Ш. вніс у розвиток герменевтики як загальної теорії тлумачення текстів. Висунутий ним принцип герменевтичного кола утверджував циклічний характер процесу розуміння: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його окремі частини, але для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про ціле. Ш. виокремив психологічний аспект герменевтичного кола: текст є фрагментом цілісного духовного життя певної особистості, через що розуміння "частини" і "цілого" завжди обопільно опосередковане Г. ерменевтику Ш. розумів перш за все як мистецтво розуміння чужої індивідуальності, відрізняючи її, з одного боку, від діалектики, яка спрямована на розкриття предметного змісту твору, а з другого, від граматики, яка не може виявити його індивідуально-стилістичний характер Р. азом із тим Ш. зауважував важливість "граматичного", або лінгвістичного, аспекту тлумачення, що усуває звинувачення в психологізації процедури розуміння.

[br]

Осн. тв.: "Розмови про релігію" (1799); "Монологи" (1800); "Критичний начерк попередньої етичної теорії" (1803); "Діалектика" (1804); "Короткі нариси з теології" (1811), "Християнська віра" (1821).

Філософський енциклопедичний словник > Шляєрмахер, Фридрих Даніель
16 point

1. n

1) крапка; знак

three point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)

full point — крапка (розділовий знак)

a point of interrogation — знак запитання

exclamation point — амер. знак оклику

2) мат. точка

point of contact — точка зіткнення

3) фіз. стадія, критична точка

neutral point — нульова точка

4) позначка, поділка (шкали)

5) мор. румб

6) місце, пункт

point of destination — місце призначення

point of delivery — місце доставки

7) межа тарифної дільниці

8) момент (часу)

at any point — в будь-який момент

9) спорт. очко

10) одиниця виміру

11) місце гравця (крикет)

12) пункт, питання, справа

point of order — процедурне питання

a point of honour — справа честі

at all points — в усіх відношеннях

13) головне, суть, смисл

that's the point — ось у чому суть

14) мета, намір

what's your point in coming? — яка мета вашого приходу?

15) характерна (відмітна) риса

16) стать

17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник

the point of a knife — кінчик ножа

on the points of one's toes — навшпиньки

18) амер. перо (металеве)

19) спорт. укол

20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)

21) гравіювальна голка; різець

22) відросток рога оленя

23) мереживо

24) військ. головний дозор

25) мисл. стійка (собаки)

26) pl амер., розм. знаки розрізнення

point of view — точка зору

in point of fact — насправді, фактично

to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось

armed at all points — у всеозброєнні

to be on the point of doing smth. — збиратися негайно зробити щось

bread and point — хліб та вода — ось і вся їда

2. v

1) указувати, показувати (at, to)

it is rude to point — нечемно показувати пальцем

2) наводити, прицілюватися, цілитися

to point a gun at smb. — прицілитися в когось

3) бути спрямованим; дивитися

4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)

5) мати за мету, прагнути

6) загострити

to point a pencil — застругати олівець

7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти

8) мед. дозрівати (про нарив)

9) мисл. робити стійку (про собаку)

10) ставити розділові знаки; робити паузи

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

point off — відокремлювати крапкою

point out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати

to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки

point up — підкреслювати, робити особливий наголос

* * *
I ['pxint] n
1) крапка

exclamation point — cл. знак оклику

decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка

point of contact — точка дотику

point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура

freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина

2) місце, пункт, точка

point of destination — місце призначення

point of draw — aвт. заправний пункт

assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост

3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

4) момент ( часу)

turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань

at /on/ the point of death — при смерті

5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак

6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)

7) рівень, стандарт; ступінь, степінь

8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка

9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)

10) кінець; висновок

11) пункт; момент

point by point — по пунктах; докладно, детально

point of order — процедурне питання ( зборів)

points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа

point at issue — спірне питання

fine point — деталь, подробиця

12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору

13) мета, намір

14) характерна риса

weak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)

15) сила, міць; колючість, уїдливість

16) указування; натяк; порада, пропозиція

17) icт. сигнал

18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)

19) cл. ( металеве) перо

20) мop. редька ( на кінці троса)

21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)

22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом

23) мис, виступаюча морська коса; стрілка

24) вершина ( гори)

25) гравірувальна голка, різець ( гравера)

26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід

27) відросток оленячого рога

28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)

29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)

30) вiйcьк. головний або тильний дозор

31) положення ( пастуха) попереду череди

32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)

33) cпopт. крос

34) положення на пуантах ( балет)

point shoes — балетні туфлі

35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)

36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)
II v
1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)

2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися

3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися

4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)

5) мати на меті, прагнути

6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"

7) мeд. дозрівати ( про нарив)

8) миcл. робити стойку ( про собаку)

9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки

10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою ( point off)

12) мop. іти крутий бейдевінд

13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах

14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)

15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)

16) раціонувати, видавати що-небудь по картках

17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)

18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

19) вставляти білі волоски ( у хутро)

English-Ukrainian dictionary > point
17 неперервне і перервне

НЕПЕРЕРВНЕ і ПЕРЕРВНЕ - категорії для характеристики суперечливості буття, пов'язаної з його суцільністю, зв'язністю, нероздільністю, з одного боку, і розчленованістю, різноманітністю, диференційованістю (на обмежені, локальні у просторі і часі речі, явища і події) - з другого. Домінування або абсолютизація однієї чи другої з цих сторін в історії філософії, релігії і науки обумовили розвиток і боротьбу двох концептуальних напрямів - континуалізму та атомізму В. изначення континууму як неподільного цілого широко використовувалося в Античності, Середні віки і пізніше, у тому числі в математиці і фізичних уявленнях. Спроби універсалізувати ідеї континуалізму й атомізму засвідчили їх обмеженість і внутрішню суперечливість. Як наслідок подібних утруднень, розвивалося уявлення про діалектичну єдність Н. і п. Ця ідея базувалася, зокрема, на думці про іерархізовану світобудову, що поєднує дискретне і неперервне (теорія еманації неоплатоніків), про необхідність бачити різноманітність природи в єдності (у вченнях Кузанського, Бруно.Дидро, Гольбаха, Толанда та ін.) Б. езпосередній розвиток ця ідея знайшла в "динамічній атомістиці" Шеллінга, який писав, що виокремлено ідея неперервності, як і дискретності, "ніколи не може повністю здійснитись", оскільки має місце тотожність різнорідних сил природи. Єдність Н. і п. доводив Гегель за допомогою діалектики "одного" та "многого", кількості та якості. В марксизмі діалектика Н. і п. зафіксована в уявленні про "нову атомістику", прикметною рисою якої Енгельс вважав наявність дискретних частин різних ступенів або вузлових точок, котрі обумовлюють якісні форми існування "всезагальної матерії" В. історії науки ідея Н. і п. знайшла вияв в "механіці сили" Ньютона, "динамічній атомістиці" Босковича (де поняття атомів і монад невідривне від їх взаємодії через сили, подібні до гравітаційного тяжіння), у поєднанні хвильових та корпускулярних підходів у квантовій механіці та ін. Використання понять, що синтезують монізм і плюралізм, тотальність, синергетичні процеси, хаос і порядок, прийняття, як цілком очевидної, тези про єдність різноманітного фізичного, хімічного, біологічного та соціального світів - свідчення діалектичних підстав пізнання щодо уявлень про Н. і п.

В. Кизима

Філософський енциклопедичний словник > неперервне і перервне
18 ramp

I [rʒmp] n
1) скат, схил, ухил; похила площина; cпeц. похилий в'їзд, пандус; з'їзд з автомагістралі; пандус, похилий пішохідний перехід; трап літака

2) зaл. рампа; місце навантаження; місце стоянки ( літака); причал ( для гідролітаків)

3) вiйcьк. похила пускова установка; напрямна пускової установки

4) мop. сходні, апарель
II [rʒmp] v
1) іти під ухил; іти скатом

2) споруджувати рампу, пандус, похилий в'їзд або перехід

3) повзти, витися ( про рослини)
III [rʒmp] n
шаленство, лють, буйство
IV [rʒmp]
1) ставати дибки, на задні лапи (особл. про лева); стояти на задніх лапах ( про геральдичну тварину); приймати загрозливу позу

2) ставати дибки ( про людину); рвати е метати; кидатися
V [rʒmp] n; сл.
шахрайство, вимагання, здирництво; грабіж серед білого дня (особл. про дорожнечу)

English-Ukrainian dictionary > ramp
19 Бруно, Джордано Філіппо

Бруно, Джордано Філіппо (1548, Неаполь - 1600) - італ. філософ, релігійний мислитель, поет. Домініканський монах, який через заняття астрономією вийшов на осмислення світобудови, що його церква кваліфікувала як єресь. Був схоплений інквізицією й ув'язнений у Римі (1593 - 1599). Через відмову зректися своїх переконань був спалений живим на вогнищі. За допомогою концептуального апарату неоплатонізму, розробленого Кузанським, Фічіно та Піко делла Мірандолою, Б. прагнув здійснити синтез ідей гностичної традиції Відродження, деяких ознак давньоєгипетської релігійності й досократівської гредьк. філософії. У центрі його уваги - проблема співвідношення людини, як своєрідного мікрокосму, із Всесвітом, як макрокосмом, пошук гармонії людини з Космосом через магічну організацію її уяви і вдосконалення інтелекту як монадного відображення універсуму. Монадологічний підхід значною мірою визначає специфіку філософування Б., знаходячи обґрунтування і конкретизацію у багатьох його працях. Зазнавши чималого впливу Коперника, Б., проте, розглядає геліоцентричну систему лише як один із незліченних світів природного універсуму, що є безконечним, вічним і постає "Богом в речах". Основною складовою буття виступає монада як самодостатнє просте утворення, якому притаманна єдність матеріального й ідеального, об'єктивного й суб'єктивного. Космос - це мережа ієрархізованих монад, які є автономними і водночас зумовлюють одна одну. У цій ієрархії Бог знаходиться на найвищому щаблі, як "монада монад", проста і водночас внутрішньо поділена на протилежності. В ній наявні розрізнення і збіг руху й нерухомості, центру і периферії, матерії і форми, частини й цілого, отже, панує монадологічний принцип "все в усьому". Середній щабель належить душам, а третій, найнижчий, - атомам, найменшим часткам матерії. Філософія Б. містить чимало ідей, які певним чином були розроблені в концепціях наступних мислителів - від Спінози, Ляйбніца та нім. романтиків (передусім, Шеллінга) до сучасних езотериків. Водночас наукоцентрична традиція філософування тлумачить Б. як сподвижника науки, своєрідний прафеномен справжнього науковця, прообраз сучасного вченого.

[br]

Осн. тв.: "Про тіні ідей" (1582); "Бенкет на попелі" (1584); "Про причину, початок і єдине" (1584); "Про безконечність, всесвіт і світи" (1584); "Вигнання звитяжного звіра" (1584); "Про героїчний ентузіазм" (1585); "Про монаду, число і фігуру" (1591).

Філософський енциклопедичний словник > Бруно, Джордано Філіппо
20 історичне і логічне

ІСТОРИЧНЕ і ЛОГІЧНЕ - 1) Частковий випадок співвідношення мислення і буття, оскільки логічне - це функція мислення, а буття складається з природи та історії. Не менш важливою є проблема "природа і мислення", особливо в сучасну епоху, коли останнє у вигляді науки і діяльності, що на ній ґрунтується, стало планетарною силою і породило глобальні проблеми. Мислення в реальному історичному процесі постає як його відображення і доповнення, бо воно є сила, без якої історія не існує та завдяки якій розвивається техніка. Навіть уся духовна культура значною мірою виростає на силі мислення, логічної здатності людини, тієї раціональності, яка підкорює весь світ та інших людей. І. і Л. в цьому аспекті утворюють дві сторони єдиного цілого, і саме логічне має об'єктивний, онтологічний сенс. 2) Два методи осягнення реальної історії. Перший відтворює об'єкти в їх історичній послідовності, в просторі і часі, в специфічних обставинах, в необхідних та випадкових зв'язках. Другий розкриває реальність в її сталій, довершеній, класичній формі, тобто подає структуру готового цілого. А оскільки вона вибудовується в часі, то логічна послідовність категорій такої структури певною мірою відповідає їх історичному формуванню, звідки й виникає ідея про збіг І. і Л. способів дослідження. Зворотною стороною є їх розбіжність, яка пояснюється підпорядкуванням більш ранніх, простих і абстрактних визначень об'єкта більш розвинутим відношенням зрілого явища. 3) Специфічним проявом даної закономірності є збіг І. і Л. у вченні Гегеля. Він перший сформулював такий збіг у загальному вигляді як принцип пізнання. При цьому Гегель досліджував відповідність послідовності категорій в "Науці логіки" і в історії філософії. Звідси й термінологія у формулюванні принципу. Оскільки логічне має ширший зміст, ніж те, що належить безпосередньо до логіки як науки, то і принцип І. і Л. набуває більшої загальності - як відношення розвинутої науки до її історії.

М. Булатов

Філософський енциклопедичний словник > історичне і логічне

Страницы

См. также в других словарях:

Ждановский завод тяжёлого машиностроения — Координаты: 47°08′33″ с. ш. 37°33′52″ в. д. / 47.1425° с. ш. 37.564444° в. д. … Википедия
Мариупольский завод тяжёлого машиностроения — Координаты: 47°08′33″ с. ш. 37°33′52″ в. д. / 47.1425° с. ш. 37.564444° в. д. … Википедия
"Байка про Лису, Петуха, Кота да Барана" — БÁЙКА ПРО ЛИСУ́, ПЕТУХÁ, КОТÁ ДА БАРÁНА [зарубежные пост. под назв. Лиса ( Le Renard )], одноактный балет ( весёлое представление с пением и музыкой по рус. сказкам). Комп. и сцен. И. Ф. Стравинский. 18.5.1922, Русский балет Дягилева, парижская… … Балет. Энциклопедия
Запорожский завод тяжёлого краностроения — Координаты: 47°08′51″ с. ш. 37°34′33″ в. д. / 47.1475° с. ш. 37.575833° в. д … Википедия
биметрия — БИМЕТРИ´Я (от лат. bis дважды и греч. μέτρον мера) двойная читка стиха, двойная интерпретация а) в результате явной двойственности его метрического строя или б) вследствие неясности и сложности его ритмической структуры. Примером Б. первого… … Поэтический словарь
Жарковский E. Э. — Eвгений Эммануилович (p. 30 X (12 XI) 1906, Kиев) сов. композитор. Засл. деят. иск в РСФСР (1968). Чл. КПСС c 1955. B 1927 окончил Kиевский муз. техникум. Ученик B. B. Пухальского и Б. H. Лятошинского. B 1934 окончил Ленингр.… … Музыкальная энциклопедия
Pro Город — Газета «Pro Город» … Википедия
Жарковский, Евгений Эммануилович — Евгений Жарковский Основная информация Дата рождения … Википедия
сказка — и, ж. 1) Повествовательное (народное или литературное) произведение о вымышленных лицах и событиях волшебного, авантюрного или бытового характера. Русские народные сказки. Рассказывать сказку. Сказка ложь, да в ней намек! Добрым молодцам урок… … Популярный словарь русского языка
лівша — і/, ч. і ж. 1) Той, хто лівою рукою володіє краще, ніж правою; шульга. 2) Про умілого майстра, умільця, здатного виконувати тонку роботу … Український тлумачний словник
Промыслов Владимир Фёдорович — (1908, село Кабужское Озерковского уезда — 1993, Москва), политический и государственный деятель. Из крестьянской семьи. С 1924 в Москве, работал слесарем треста «Мосстрой». В 1930—33 на профсоюзной работе. В 1933—38 прораб на… … Москва (энциклопедия)

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

про білого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

про білого

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: